[1 куплет]
За вікном пустка, місяць – мов дірка в небі,
В цьому кафе ще жевріють вогники слабкі.
Тут збираються ті, хто бачив пекло на землі,
І кожен має свою історію, сумну, як ці пісні.

[Приспів]
"Кафе розбитих мрій", де надія вмирає,
Але музика живе, поки хтось її грає.
Тут кожен – бродяга, кожен – самотній вовк,
Та в цьому місці ми знаходимо притулок.

[2 куплет]
Бармен наливає віскі, гірке, мов полин,
І розповідає про часи, коли світ був іншим.
Про міста, що зникли, про друзів, що пішли,
І про мрії, що згоріли в полум'ї війни.

[Приспів]
"Кафе розбитих мрій", де надія вмирає,
Але музика живе, поки хтось її грає.
Тут кожен – бродяга, кожен – самотній вовк,
Та в цьому місці ми знаходимо притулок.

[3 куплет]
Старий пес спить під столом, він бачив все це,
І його очі – мов дзеркала, де минуле живе.
Він знає, що завтра буде так само, як вчора,
Але сьогодні ми тут, і музика лунає до ранку.

[Приспів]
"Кафе розбитих мрій", де надія вмирає,
Але музика живе, поки хтось її грає.
Тут кожен – бродяга, кожен – самотній вовк,
Та в цьому місці ми знаходимо притулок.